Ви зараз тут: Головна > Обряди та звичаї > Сварицевицьке весілля > Перший день весілля
 

Опитування

Як часто Ви відвідуєте нашу бібліотеку!
 

Статистика



Перший день весілля Друк e-mail
Написав(ла) Адміністратор   
Субота, 26 травня 2012, 14:29

altНаступного дня приготування проходять як в домі молодої, так і в домі молодого. Обряд «Вінок» починається із вбирання молодої.

Зранку дружки приходять до молодої та допомагають їй одягатися, при цьому весело співають:

Ой, мамочко ясна,
Дай мені в косу масла.
Дай мені в косу масла,
Що я тобі коровки пасла.
Пасла корови від роси до роси
Дай мені масла в коси.
*    *    *
Ой у покуті вікно.
Там дві річеньки текло.
Там Ольочка умивається
До шлюбу забирається.
Загороди братику горідца
Да насій зіллячка барвінца.
Як ти мене будеш замуж оддавати,
То не будеш барвіночку добувати.
*    *    *
Сидить дівонька на посадоньку,
Як на калині квіти.
Її матінка, її рідна не може поглядіти.
*    *    *
Моя доченько, моя рідная
Яка ти тепер милая
Своїм личеньком, своїм біленьким
Всьой посад закрила.

Все це проводиться радісно, бадьоро дружки шуткують, багато співають. Коли вбирають молоду, то вона повинна сидіти на подушці. Накладати вінка кличуть батька з хлібом. Він ложить вінок на хліб і підносить до голови, благословляє на щасливе подружнє життя.

Коли молода готова, молодий присилає сватів, яких перев'язують вишитими рушниками, щоб привели її до церкви. До вінчання молоду ведуть братии, їх вона просить такими словами:

Споможи, братику, споможи.
Воронії коники запряжи,
Воронії коники запряжи
Да мене до шлюбоньку відвези.
Ой на тую гіроньку крутую
Да у тую церковку святую.
Там на теї гіроньки мед, вино п’ють,
Там мене молодого давно ждуть,
Там мене молодого давно ждуть
Там мені молодому шлюб дадуть.
Зв’яжуть ручки живицею
Із чужою чужиницею.

altПеред тим як вирушати в дорогу сватів разом з гостями садовлять за стіл. Потім коли родина молодої і молода біля порога, мати обходить їх три рази і посипає пшеницею, а батько ходить за нею з хлібом та свічкою.  

Потім мати щиро благословляє доньку в далеку дорогу життя. Старі люди говорять їй, як вона повингна йти до церкви.

Ой не шкудуй, Марійко поклону,
Да вклонися низенько каждому,
Да клонися низенько близько до ніг,
Нехай тобі благословить батько твій.
Нехай тобі благословить ясна зоря,
Нехай тобі благословить мати твоя.
Нехай тобі благословлять зориці,
Нехай тобі благословлять сестриці.

В домі молодого також всіх гостей садовлять за стіл, щоб благословити його в дорогу, тоді йому дають  гроші. А мати благословляє такими словами: «Синку, живи здоровий, щоб ти журби не мав, щоб ти життя прожив і радість на душі мав».

До церкви молодий і молода ідуть окремо. Всім зустрічним вони повинні тричі вклонитися, а їм повинні відповідати: «Хай Бог благословить». Попереду завжди йшли хрещені батьки, перев’язані  рушниками, і несли до церкви пироги, дві хлібини замотані в рушник. Йдучи до церкви, співають пісні:

Розливайся дуброво та стелися дорого,
Нашому молодому да до Божого дому.
Там же їм рученьки зв’яжуть
Усю правдоньку скажуть.
Зв’яжуть ручки живицею
Із чужою чужиницею,
Із чужої сторононьки
Із людської намовоньки.
*    *    *
Марійка до шлюбу іде
Під рукою шубу несе.
Ой дівочки да й подружечки
Не мніте моєї шубочки.
Моя шуба тут не ткана
Із Варшави прислана,
Шили її шевці кравці
Молодеї Марійці.
*    *    *
Ступив женишок на пороги,
Ой, ви, сусіди вороги,
Да махає рушничком на вороги,
Та не переходьте дороги.
Нехай перейде ясна зоря,
Нехай перейде мати моя.
Та нехай перейде Господар-Бог
Та хай перейде батенько мой.
А ще до теї зориці,
Нехай перейдуть сестриці.
*    *    *
Куди ти дівонька ходила,
Де ти свою головоньку вболила.
Я ходила матінко в вишневий сад,
Да на мою головоньку весь цвіт впав.
Да на мою головоньку весь цвіт впав,
Да на моїй голівонці зацвітає,
Да на мою головоньку все роса,
А на моє личенько вся краса.
*    *    *   
Полиньте два соколики.
До батюшки у покоївки.
Дайте батюшки знати
Ідем діти вінчати.
*    *    *  
Ой, попе, попе гордію,
Да не дзвони раненько в неділю,
Да задзвони раненько в суботу,
Щоб кидали дівочки роботу.
*    *    *  
Яблунь яблонина, високая верховина,
Ой, полюбив Іваночко
Хорошого сем'янина.
Ой,ні я її любив,
Да Господь її судив,
А Пречистая мати
Да веліла взяти.

altБіля церкви молоді зустрічаються. Причому вважається, хто перший підійде, той і буде коритися іншій половині. Біля церкви наречена чіпляє весільну квітку нареченому, а її дружки чіпляють своїм дружбам і усім гостям. Далі всі гості йдуть до церкви. Там вони вінчаються і батюшка благословляє їх в далеку дорогу спільного життя. Під час вінчання старші дружки тримають над молодими корони, а інша пара тримають ікони.

Хрещена мати молодої повинна постелити молодим під ноги весільний рушник. Після вінчання всі разом ідуть до будинку нареченої святкувати. Ідучи співають пісень.

А ми в церкві бували,
А ми диво ввідали.
Ой, на столі лежать два вінці,
А  третій на голівонці.
*    *    *   
Ой, мітьона вуличка, всі двори
Да застилай матінко всі столи.
Да застилай матінко картами,
Їде твоя донечка з панами.
Ой не так з панами, як з мужиком,
І зв’язали рученьки рушником.
Ой рушником, мамонько, біленьким,
Зв’язали рученьки з миленьким.
*    *    *
Питалася мати дочки,
Чи горіли хороше свічки.
Ой, горіли, палали, як на шлюбу стояли.
А на мене попи, дячки,
Бо у мене чорні очки
Та на мене задивилися,
Та й у книгах помилилися.
*    *    *
altПолиніте галоньки
Да до меї мамоньки.
Накажіте меї мамоньки,
Що я їду да й у пароньки.
Що я їду не сама,
Везу зятя сокола.
*    *    *
Приїхала Марійка з костьола,
Послала матьонка по воду.
Я ж тобі матінко не слуга,
Бо моя водиця дорога.
Доріжча меду, щей вина.
*    *    *
Сійте пшеницю в новії корита,
Да корийте коні Іванку,
Бо їде в важку дорогу,
До тещеньки в гості.
В його тещенька,
Да троє воріт одчиняється.
В одні ворітця да й сонечко сходить
А в другі ворітця да й місячик світить.
А в треті ворітця сам женишок іде,
Як сонечко світить,
То буде тепленько.
А місячик світить,
То буде видненько.
Іванко іде, буде веселенько.
*    *    *
Ой, була я, мамонько, у Божім дому,
Та не рада, мамонько, я йому.
Там мою кісоньку розплели,
Там мої слізоньки розлили.
Стали мою кісоньку чесати,
Стала моя матінка плакати.
А то тобі донечко за теє,
Що ти плела кісоньку утроє.
Було плести кісоньку батужком,
Було ткати рушнички під ножки.
*    *    *
Обманули попа, як доброго хлопа,
Дали йому пов золотого, за Івана молодого.
Рибоньку маленькую
За Людочку молоденькою.
*    *    *
Встрічай, моя матінко
Із густими хлібами,
З ясними свічами,
Із солодкими медами.
Вийди,поглянь моя матінко,
Що в тебе да за зятенько.
Високий, як дубочок,
Хороший, як паночок,
Іще вищий од дубочка,
І хоріщий від паночка.
*    *    *
Ой, цитьте, сусіди не гомоніте,
Бо моя донечка з вінчання їде.
На її голівці да віночок має.
На правій рученці перстьоньок сяє.
*    *    *
Ой, де ти Гольочко ходила?
Де ти свою голівоньку обмила?
Я ходила матінко у вишневий сад
Да на мою голівоньку весь цвіт впав.
Він мою голівоньку обілив
Він мою годиноньку розвеселив.

altА по дорозі додому їм виносять стола, перегороджуючи дорогу. Ті, що виносять стола, дарують хліб-сіль, бажають щастя та всього найкращого молодим, але за це вимагають могорича.

Родичі наречених поторгувавшись з ними дають їм горілку, а ті в свою чергу забирають стола з дороги. Таких столів по дорозі може бути декілька. Вважається, що чим більше столів винесуть, тим багатше буде молоде подружжя.
Коли приходять до молодої, мати її одягає кожух навиворіт, стає на порозі і пригощає усіх гостей медом, існує й приказка така: «Стрічай, стрічай моя матінко свої рідні діти». При цьому співають:

Перед дверми верби,
Там потоптано вельми,
Там щука – риба грала,
Золотеє перо мала,
Там тещонька свого зятя
Медом частувала.

Після цього гості сідають до столу. І мати молодої каже до них: «Гості ви мої любі, зібралися ви до мене на свадьбу у моїх хаті, щоб ніякого горя не мали, пили, їли, танцювали».

altСлідуючий обряд на весіллі є перепій. Спочатку перепивають наречених родичі молодої. Вони благословляють їх, і дарують гроші.

 Під час перепою виконується пісня:
Перепиваю я молодому
Жменьку пшениці,
Щоб він ніколи не задивлявся
На молодиці.
Перепій, перепій, весільний перепій.
Перепиваю я молодої
Фартух квасолі,
Щоб молодому зшила сорочку
Тільки з любові.
Перепій, перепій, весільний перепій.
Перепиваю качан капусти
Разом із листям,
Щоб і зимою у цій капусті
Діти знайшлися.
Перепій, перепій, весільний перепій.

Молоді в цей час обов’язково стоять, не мають право сідати за стіл. Коли всі гості від молодої переп’ють, вони забирають гроші і сідають за стіл. Хазяйки на весіллі ходять припрошують гостей:

Просимо гостоньки, просимо,
Да ми да вам тарілочки носимо,
Да вас хорошенько просимо,
Да просимо вас поживітеся,
Да ви на нас подивітися,
Бо з гетеї хати
Повинні вас прохати.

Ще в цей день молода найближчим родичам молодого дарує подарунки. Хресна мати молодої від її імені дарує подарунка спочатку свекрусі, потім свекру, хресним молодого, братам, сестрам, тіткам, дядькам. Подарунки залежать від статків молодої, обов’язковою є хустка для свекрухи.

Є ще такий звичай: викупляння коси молодої. Брат нареченої сідає біля неї з ножем і говорить: «По городі ходив, овочі збирав, сестрі косу годував. Давайте викуп, а то відріжу». Молодий з дружбами мають викупити косу.

altІснує ще обряд здаровування. Беруть довгого кия і стукають тричі ним в стелю, говорячи: «Благословіте молодую скрити». А всі відповідають: «Бог благословить». Стукають тричі другий раз примовляючи: «Другим разом Божим казом благословіте молодую скрити». «Бог благословить». Потім стукають тричі третій раз:«Третім разом Божим казом благословіте молодую скрити». «Бог благословить». За звичаєм хресна мати приносила довгий кусок тканини, яку називають скривальщиною.

Ту скривальщину зачіплювали на кий і протягували поза людьми попід стіною тричі. Її знімали і вішали на плечі молодій. А на кий родичі молодої вішали подарунки. При цьому співають таку пісню:

Молода.    Вступлю я на калину,
Гукну я на родину.
Ой, прибудь, прибудь моя родино
Да на моєму здаруванні.
Молодий. Родов’ї скупії не хочуть дарувати
Щоб були багаті.

altПо традиції молодий забирає жінку до себе. А перед тим як забрати мають привезти коровай. Мати молодого разом з хресним і кількома гостями їдуть по коровай.

 Хресний коровай привозить, а мати молодого залишається вдома, для того щоб невістку прийняти. Проводжаючи співала:

Мати сина виростала,
Місяцем оперезала,
Зіркою застегнула,
Долею огорнула.
Їдь сину не барися,
За годину вернися,
Щоб я тебе не вжидала,
Ніченьки не кортала,
Бо ніченька темная,
Доріженька не певная.
*    *    *
Мати сина винажала,
Виражаючи навчала:
Не пий, сину, з першого кубка,
Лий коню на гривоньку,
Сам собі на чуприноньку.
Щоб чуприна блищала,
А тещонька ласковіла.
*    *    *
Сірий, білий вовченьку,
Перебежи доріженьку,
Перебере нам доріженьку,
Та побіжи у зелен-бір.
А я їду в тестьов двір.
Тобі треба поживатися,
Мені треба вженитися.
*    *    *
Ти зелений барвіночку,
Да котися поміж горами,
Дай же тестьові знати.
Іде зять воювати,
З дудками, барабанами.
З дудками, барабанами,
З пишними боярами.

А в цей час молода прощається з матір’ю. Всі ці дійства супроводжуються піснями.

Вже б я була їхала,
Вже б я була йшла,
Та з рідною матінкою не прощалася.
Дякую тобі, мамо,
Що будила мене рано.
Більш не будеш, не будеш.
Вже б я була їхала,
Вже б я була йшла.
Та з рідним батечком не прощалася.
Дякую тобі, тату,
Що пускав мене гуляти
Більш не будеш, не будеш.
Вже б я була їхала,
Вже б я була йшла.
Та з рідною сестрою не прощалася.
Дякую тобі, сестро,
Що навчила косу плести,
Більш не будеш, не будеш.
Вже б я була їхала,
Вже б я була йшла.
Та з рідними порогами не прощалася.
Дякую вам, пороги,
Де збивали хлопці ноги,
Більш не будуть, не будуть.
*    *    *
Ой у полі сосна, високая росла
Пригадай, дівчино при кому ти зросла.
Зросла я при батьку, щей при рідній неньці
Пригадай дівчино, як то добре дівці.
Як то добре дівці квіточок нарвати,
Піти на весілля, та й потанцювати.
Ой, там у ставочку плавали качата.
Гарний той віночок, що сплели дівчата.
Сьогодні він гарний, а завтра зів’яне,
Молода дівчина на рушничок стане.
На рушничок стане, буде присягатись,
Квіточки з віночка будуть осипатись.
*    *    *
Ходить Галочка, да по сіножаті.
Да ламала лозу, да сажала рожу.
Ой, приймайся рожа, да по сіножаті,
Да вже мені в батька, да не зимувати.
Одную вечерю повечеряти
І своєму батькові да й подзенькувати.
*    *    *
Сядьмо мамонько поговоримо з тобою,
Поговоривши да й розділимся з тобою.
Тобі мамонько клітка, повітка, комора,
А мені мамонько скриня, перина, корова.
Корову ведуть, корова реве із загір’я.
Ой, тихе-тихе в меї матінки подвір’я.

Ввечері молоду з приданками, які везуть її постіль та подарунки забирають до свекрухи. Постіль молодий має викупити. Проводжаючи молоду до молодого співали пісні:

Вигрібай, мати, жар, жар
Буде тобі дочки жаль, жаль.
Вигрібай, мати, попел, попел
Бо ми твою дочку да схопим.
Схопимо рученьками
Повеземо кониченьками.
*    *    *
Ой ламни мати рожу,
Да знімай Матір Божу.
Да давай дочці в руки
Нехай їде до свекрухи.
*    *    *
Розганяйся мати, по великій хаті.
Із куточка в куточок,
Головою в припічок.
Головою в припічок,
Була дочка на споминочок.
*    *    *
Ясна зіронька тай на стріху впала,
Молода дівчина на возок сідала.
На возок сідала, дай стала питати,
Чи така свікровка, як рідная мати,
Чи така свікровка, як рідная мати,
Виверне кожуха, да почне мекати.   
*    *    *
Не бий зятю дочки,
Дам тобу три сорочки,
А четвертії штани.
Да не бий дочку п’яний,
Не бий її на улоньки
Да навучай у коморонці.        
Підходячи до дому молодого співали:
Славне село Сварицевичі,
Вийдете, подивітеся,
Багатирочка їде,
Сем віз будень везе,
А череду товару жене.
Скрині, бички у коморочку,
А товар в обору.
*    *    *
Вийди, вийди молода під порогом,
Вийди, вийди свікровко загляни,
Що ми тобі за невісточку привезли.
Високую, як ялину
Хорошую, як калину,
Іще вища від ялини,
Ще хоріща від калини.

Рід молодого з молодим подружжям вирушали до дому свекрухи. Там уже рід молодого перепивав молодих.

У свекрухи молодій знімають вінок. Говорять що його повинен знімати саме молодий, і скільки шпильок він вийме, стільки разів поцілує молоду.

Після того, як вінок знятий, свекруха пов’язує голову хусткою, що символізує перехід її від стану дівоцтва до стану жіноцтва. Далі всі незамужні дівчата стають в коло і молода обтанцьовує вельона. Всім дівчатам по черзі вона одягає на голову вінок і танцює з ними. При цьому співають:

Горіла сосна, палала
Під ней дівчина стояла.
Під ней дівчина стояла,
Русяву косу чесала.
Ой коси, коси ви мої,
Довго служили ви мені.
Тепер служить не будете
Під білий вельон підете.
Під білий вельон, під хустку,
Більш не підеш ти за дружку.
Під білий вельон з кінцями,
Більш не підеш ти з хлопцями.

Завершується перший день весілля укладанням молодих спати. Хресна мати молодої повинна постелити їм привезену від молодої постіль. Під голови кладуть хліб, постіль посипають цукром, щоб солодке життя було.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити