Гостини року |
![]() |
П'ятниця, 03 листопада 2017, 10:13 |
І дві з них вийшли зовсім нещодавно: «Задрімала волошкова тиша» та «Гостини року». А ще раніше вийшли у світ збірки «Поліський заспів», «Квітковий віршограй» та «Веселі казочки для сина та дочки». У збірку «Задрімала волошкова тиша» увійшли поезії різних років, які об’єднані спільною темою – темою любові. Це й любов до рідної поліської землі, її природи, традицій, і калейдоскоп почуттів закоханих ліричних героїв. Поезія збірки вражає своєю глибиною і щирістю. Народилася Віра Станіславівна в простій селянській родині. Тут пройшла свої перші університети. Тут вимовила свої перші слова: мама, тато, Бог, Україна, хліб, любов…Від рідної землі набралась сили, з народного напившись джерела, набралась мудрості і любові до рідного краю. Закінчила школу, навчалася в Березнівському лісотехнічному технікумі, працювала в колгоспі «Партизан». Потім знову навчання у Дубенському училищі культури, робота в шкільній бібліотеці. Молода і щаслива Віра впевнено крокувала сільськими вулицями, де верба простягала до неї свої віти-руки, а батьківський сад нашіптував поетичні рядки…Свято проходило в теплій, домашній атмосфері. Багато друзів, колег, односельчан та родина ювілярки зібралися в шкільній залі, щоб сказати слова вдячності за творчість та талант. Найрідніші: доньки Ольга та Світлана, привітали маму душевною піснею. З вітальними словами та віршами виступили члени «Журавлини»: Людмила Миронівна Берестень, Надія Михайлівна Свищевська, Анатолій Володимирович Щур, Тетяна Миколаївна Васькевич. На протязі свята звучали мелодійні пісні у виконанні учнів та вчителів школи. Школярі з великою насолодою декламували вірші ювілярки, адже в них оспівана мамина пісня, батьківська хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, рушник, калина біля вікна, хрещатий барвінок, і в уяві присутніх зринає образ рідної домівки, криниця з чистою джерельною водою, кетяги червоної калини… Рідне село… Столиця нашого дитинства. Всі гості вітаючи ювілярку дарували їй букети різнознобарвних осінніх хризантем, які є улюбленими квітами Віри Станіславівни, яка розпочала свій виступ піснею власного вірша : Хризантемовий цвіт – це вже осінь моя відцвітає І трава пожовтіла хоч весною зелена була Про літа не питай бо любов про літа не питає А у серці моїм чимось юність моя зацвіла… А по завершенні засідання директор школи Полєшко В.П. подякував усім присутнім гостям, що завітали на свято та побажав Віри Єфимець здоров’я та подальших творчих злетів.
|