Ви зараз тут: Головна > Історія рідного краю > Наш край у складі Речі Посполитої
 

Опитування

Як часто Ви відвідуєте нашу бібліотеку!
 

Статистика



Наш край у складі Речі Посполитої Друк e-mail
Написав(ла) Адміністратор   
П'ятниця, 25 травня 2012, 10:44

Після Люблінської унії в 1569 році Дубровиця потрапила під владу Польщі. Вона входила до складу Брестсько – Литовського  воєводства. Щоб зміцнити свою владу над українським населенням, польська шляхта насаджувала католицизм. Відтоді містечко стало називатись Домбровицею

Російський князь  А.М. Курбський,  який втік до Литви від гніву царя Івана Грозного, одружився з дубровицькою княгинею Марією, в 1571 році одержав Дубровицю як посаг. А. Курбський допомагав відкрити школу і друкарню І. Федорову в Заблудові на Білорусії в маєтностях князя  Юрія Слуцького. А.Курбський присвятив себе обороні православ’я.

У 1596році територією Дубровиччини пройшов козацький загін на чолі з С.Налийваком. Він зупинявся у  с.Висоцьк. перебування їх вплинуло на  антифеодальний рух, до повстанців приєдналися  найбідніші мешканці Висоцька.

1613 року відбувся великий антифеодальний виступ селян. Разом з козаками загонів Топежина, Шульжина та Старшинського селяни розгромили панські маєтки у Висоцьку та навколишніх селах.

Протягом майже двох століть Дубровиця часто переходить з рук в руки . в період між останньою чвертю XVIст. – II пол.  XVIIIст. імена, що зустрічаються серед власників Дубровиці представляли  польську шляхту або ж окатоличені українські роди ( Ю.К. Вишневецький, П.І. Сапега, шляхтичі Бжостовські, Леоломирецький).

В 1695 році власник Дубровиці Кароль Дольський збудував костел, якому було споруджено колегіум ордену піарів. В цей час статус міста значно підупадає. Причиною, мабуть, була часта зміна власників,  що провокувала ірраціональне використання маєтності, обмеження фінансування на перспективу. Дубровиця Гольшанських - Дубровицьких – родове помістя, при наступних власниках -  джерело „викачування” прибутку. До того ж соціальний гніт доповнився національним, з таким прозорим прагненням полонізувати поліщуків, як і всіх українців на „кресах всхудніх” (таку Польщі називали загарбані українські землі) через окатоличення населення.  Саме тоді кепкували польські шляхтичі: „Чого йому(поліщукові) треба? Вилазить на липу босий, а злазить взутий”. Посилено експлуатувалось населення. У 60х роках  XVIIIст. п’ята частина селян Дубровицького маєтку не могла себе забезпечити з власного господарства і працювали за наймом в лісах, де гнали смолу, виробляли різні речі з дерева.

Дубровиця з 1777 року стала приватним володінням графів Плятерів.

 

                                                                Автор  Полєшко  Ольга Іванівна

Останнє оновлення на Четвер, 19 січня 2017, 15:56
 

Коментарі  

 
0 #1 profile8131 01.11.2018 11:10
Need cheap hosting? Try webhosting1st, just $10 for an year.

http://mamadom.com.ua/images/photos/7450/629/52f28b81011572d8affaf033.jpg
Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити