Ви зараз тут: Головна > Історія рідного краю > Найдавніші часи
 

Опитування

Як часто Ви відвідуєте нашу бібліотеку!
 

Статистика



Найдавніші часи Друк e-mail
Написав(ла) Адміністратор   
П'ятниця, 25 травня 2012, 10:24

altНа території нашого села, як і всього Дубровицького району, виявлено сліди найдавніших первісних поселень, що відносяться до пізньопалеолітичної епохи (35 тис.-10тис. рр. тому).

Обшири нашого краю обживали люди сучасного типу - кроманьйонці. Вони вміли шліфувати, розпилювати, свердлити камінь, обробляли кістки і роги, добували і постійно використовували вогонь, смажену і варену їжу. Виникає первісне мистецтво, найпростіші форми світобачення, релігійні уявлення.

Докорінні зміни природи внаслідок відступу льодовика створили на диво парадоксальну ситуацію: Волинське (в географічному, а не адміністративному значенні) Полісся, на відміну від Волинської височини, більш активно заселялося первісними мисливцями і збирачами. Відомий дослідник нашого краю Г.В.Охріменко в монографії: „Населення Волині та Волинського Полісся в праісторичні часи” констатує: „У той час, як Волинський лісостеп тисячоліттями залишався майже незаселеним, лісова зона освоювалася переважно прийшлими здалека носіями різних, досить самобутніх культур. Магнетизм - притягальна сила цього регіону, гідні подиву. Мало ще залюднене, зручне для заселення, багате на важливі природні ресурси (кремінь, базальт, бурштин, звірину, рибу, молюски, ягоди, горіхи, гриби, жолуді, рослині корми), наше Полісся мало велику притягальну силу для мігруючих общин.

Допускається, що стоянки первісних людей розташовувались на берегах річок і складались в основному з п’яти - восьми жител округлої чи овальної форми, виготовлених із кісток і бивнів мамонтів. Біля кожного житла знаходились спеціальні ями, призначені для зберігання кісток і бивнів мамонта як запасу будівельного матеріалу для різних господарських потреб. Кості використовувались як паливо при нестачі дров.

Через сухість клімату, на відміну від сучасних тундр, на Поліссі було мало боліт і озер. Панівне становище в тваринному світі посідав північний олень, хоча водились стадні травоїдні тварини – коні, бізони, сайгаки, кулани та інші. І все ж головною мисливською здобиччю був північний олень. Тому фінальний палеоліт (14 тис. – 10 тис. рр. тому) називають епохою північного оленя.

В умовах відкритих тундро – степових просторів того періоду колективне полювання на ссавців, що паслися величезними стадами, дало більшу результативність, ніж вистежувати нестадних тварин (лось, благородний олень, кабан та інших) в лісових хащах. Тому людність переміщувалась за об’єктом полювання.

До речі, й саме поняття „полювання” пов’язане відкритими, чистими, вільними від дерев місцевостями - „полями”. На відміну від полювання, мисливство („охота”) - вистежування, облава, гон в закритих гірських чи лісових місцевостях. А оскільки існували заборони – табу прямо не називати об’єкт полювання і спосіб полювання, то виникли непрямі, завуальні означення. Одне з них - „охота”, вияв „хотіння” групи мисливців. Так виявляються древніми, але зрозумілими в смиловому контексті багато які поняття, збереглися до нашого часу.

Яскраво опис життя в Прип’ятському Поліссі подав доктор історичних наук Л.Л, Залізняк у кількох прекрасних виданняx: ”Охотники на северного оленя Украинского Полесья епохи финального палеолита”, „Население Полесья в мезолите”, „Передісторія України в 10 - 6 тис. до н. е.”. Ним та його співробітниками досить ретельно вивчені місця стоянок: Нобель, Сенчиці в сусідньому Зарічненському районі, тобто північніше Дубровиці, а також південніше ( Тутковичі, Кричильськ на Горині, Березне на Случі).

Їх розташування на головних шляхах сезонних переходів доводить, що аж ніяк ні олені, ні полювальники на них не могли при цьому обминути наш район.

Різке потепління після 8213 року до н. е., коли води Балтійського моря прорвали крижану греблю біля гори Білінчек у Швеції, до поступового, двотисячолітнього зникнення скандинавського льодовика.

Почалася нова історична епоха мезоліт. Єдина тундро-степова зона Європи розпалася на три : тундру, ліс і степ. Тепло і волога перетворили Прип’ятську низовину у власне Поліську, яку вкривали густі зарості з лісовою фауною (лось, тур, благородний олень, кабан, косуля, хижі та інші звірі). А тундрові олені відійшли на північ, за об’єктом промислу мисливці на них покинули наш край назавжди.

Сюди навідалась нова людність - лісові мисливці. Ця історико –культурна спільнота області Дювенсі 10 – 8 тис. років тому охоплювала простори від річки Темзи на заході до Десни на сході. На Поліссі пришельці створили Кудлаївську археологічну культуру, названу за найпершою знахідкою на Чернігівщині. Але поширення її носіїв йшло до верхньої Прип’яті (орієнтовно 7500 – 6000 рр. до н. е. ).

Оскільки життя лісових тварин пов’язане з водоймами, то й люди зосереджувались вздовж річок, на берегах озер і боліт. Їм доводилось добре помислити, як здобути поживу, започаткувавши поняття мисливство, помисли.

Судячи з наявних даних, в тому числі і етнографічних, застосовувались такі способи ловецтва, як: колективні ( гоном поки знесилювалась тварини, яку добивали; загоном – до урвища чи грузького місця; складом - на відстань метання) та переважно індивідуальні ( засідка, вистежування на стежках до водопою, облаштування пасток - ям, петель, загорож, сіток).

Хоча лук і стріли відомі були з 12 тис. до н. е., проте зброя дистанційної дії стала незамінною в закритих масивах. Від так археологічною ознакою мезоліту стало масове виробництво і застосування дрібних наконечників – так званих мікролітів.

Таких залишків знайдено багато довкола села Рудня, де розміщувалося ціле гніздо мезолітичних стійбищ. Тут, на лівобережжі Горині, біля її приток і стариць виявлено архаїчні, ще безтрапеційні трикутні вістря Комірниця. Археологи розцінили їх як перехідні між класичним типом Дювенсі і Кудлаївка, і роблять висновок про рух людності та культурних впливів у той час через наш край із заходу на схід.

Неоліт в основній частині України датують серединою VI тис. - початком IV тис. до н.е., міднокам’яний вік початком IV тис. – серединою III тис. до н. е., а в нашій лісовій зоні новий кам’яний вік тривавV-III тис. до н. е. Більше того, аж до початку нової ери продовжували використовувати крем’яні вироби, вдосконалюючи їх асортимент.

Слід враховувати брак міді та інших металів, з одного боку, і надзвичайну твердість кременю (третє місце після алмазу і обсидіану) - з другого. Його цінні властивості та значні запаси позначились і на тому, що, за влучним висловом знаменитого археолога П. Н. Третьякова, поліські автохтони перейшли в середині І тис. до н. е. з кам’яного зразу в залізний вік.

Якщо досі все необхідне для прожиття людина брала від природи, то в неоліті на зміну привласнюючій економіці приходять відтворюючі галузі господарства - землеробство і скотарство. Хоча англійський історик Г. Чарльз назвав такий перехід „неолітичною революцією”, це був тривалий і повільний процес, коли співіснували різні форми господарювання.

                                    Автор  Полєшко  Ольга  Іванівна

Останнє оновлення на Четвер, 19 січня 2017, 15:58
 

Коментарі  

 
0 #4 sinisterly.online 03.07.2019 00:05
Thanks in favor of sharing such a pleasant thinking, paragraph is good, thats why i have read it completely
Цитувати
 
 
0 #3 sinisterly.online 02.07.2019 20:13
Hi, Neat post. There's a problem along with your website in internet explorer,
might test this? IE still is the marketplace chief and
a good part of other people will leave out your great writing because
of this problem.
Цитувати
 
 
0 #2 Brensnaner 05.03.2019 00:45
Therefore, people direct more period online.
zytax reseptfritt hvordan virker hva brukes til bivirkningerfab ulous breast verkossa kommentit haittavaikutuks ia kokemuksiabiove liss tabs comentarios opinioes opiniao comprar portugal
As a matter involving fact, varying pills will certainly work another way. It helps them in order to fight lack of nutrition and do a health lifestyle.
Цитувати
 
 
0 #1 profile7357 02.11.2018 14:38
Need cheap hosting? Try webhosting1st, just $10 for an year.

http://www.fuehrsen.de/gbookphp/public/img-1539195586.jpg
Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити