Ви зараз тут: Головна > Історія рідного краю > Життя та доля сварицевицьких євреїв в роки Другої світової війни
 

Опитування

Як часто Ви відвідуєте нашу бібліотеку!
 

Статистика



Життя та доля сварицевицьких євреїв в роки Другої світової війни Друк e-mail
Написав(ла) Бібліотекар   
Середа, 07 лютого 2018, 16:36

 27 січня у всьому світі відмічається День пам’яті жертв Голокосту. Голокост став можливим не тільки через антисемітську політику гітлерівської Німеччини, в основі якої була расова теорія про приналежність німців - «арійців» до вищої раси та «неповноцінність» євреїв, а й внаслідок безвідповідальності політиків європейських держав, відсутності активної позиції населення окупованих країн. Скільки б років не минуло після Другої світової війни, не забудеться вона людьми ніколи.  Село Сварицевичі зазнало  варварського насильства за участь її жителів у всенародному русі опору так  званому  «новому порядку». Фашисти  називали по-різному  свої звірячі  розправи: «акціями умиротворення», «тактика випаленої землі», «заходами по очищенню землі», «акціями залякування». Назви різні, проте «почерк» однаковий.

Село Сварицевичі розділило долю 28 тисяч   сіл і хуторів і 714 міст і селищ України, які були  окупантами спалені і зруйновані. Жителі Сварицевич  розділили долю 10000000 українців, які залишись без даху над головою. Сім сімей сварицевицьких євреїв  загинули у серницькому гетто,  як  6 000 000 євреїв  Європи знайшли свою смерть  у німецьких концтаборах і гетто.За одними джерелами на території України було знищена найбільша кількість євреїв з громадян Радянського Союзу приблизно, або половина усіх жертв Голокосту, за іншими поміж 850 000—900 000 євреїв, які жили на території сучасної України. Це не лише факти, події, проблеми минулої війни, а і сьогочасність людських роздумів, переживань і тривог. Сьогодні важливо з документальною достовірністю відтворити страшну епоху  гітлерівського лихоліття.   Бібліотекарі  Сварицевицької  публічно  шкільної бібліотеки спільно з вчителем історії Сварицевицького  НВК  Полєшко Оленою  провели краєзнавчо– пошукову роботу по виявленню живих свідків тих страшних подій. Записали  спогади старожилів села про життя та долі сварицевицьких євреїв в роки Другої світової війни. По результатам експедиції створено мультимедійний краєзнавчий матеріал «Живі свідки історії» та краєзнавчий  нарис-пам'яті й скорботи «Вирішення єврейського питання по-фашистському в селі Сварицевичі». У цьому, як нам мислиться, і полягає злободенність нашої роботи: тавруючи зло минуле, пробудити готовність протистояти злу сьогочасному -  бідам, що їх віщує наш неспокійний вік з безліччю полярних точок зору, проблем протиборства ідеологій. Таким чином,  в своїй роботі викриваючи жорсткість, цинізм, людиноненависництво; ми хочемо показати інші риси людського характеру: як толерантність, повага, взаємовиручка, здатність протистояти злу,  нести  з честю   високе ім’я – Людина. Вирішення єврейського питання по–фашистському в селі Сварицевичі 7 липня 1942 року Сварицевичі  були окуповані гітлерівськими військами. У Сварицевичах, як і по всій Західній Україні, жили поляки і євреї,  гострих міжнаціональних конфліктів не було.

Згадує Швайко Віра Андріївна (1927 р.н.):-  « До війни у нас проживало 7 єврейських сімей, вони були не дуже багаті, займались торгівлею,  була серед них швачка.  Їх діти разом з нашими дітьми ходили до польської школи. Коли прийшли німці,  наказали їм носити одяг із спеціальною нашивкою. У свято євреї збиралися разом, і все по–своєму говорили. На запитання про що вони розмовляють відповідали : «Спочатку нас, а потім буде ваша черга». Їх водили поліцаї  на роботу садити   і сапати ліс».

 

Спогади Вишневської Євгенії Степанівни (1925 р.н.):-« Євреї були працьовиті, дітей годували, чоботи шили, були у них швейні машинки. Заказів було дуже багато. Сім’ю годували з праці своїх рук. Сварицевицька єврейка  Нисилиха  завдяки шиттю утримувала всю сім’ю із 7 чоловік. Землі вони не мали. У євреїв Янкеля і Берка були свої торгові лавки. А  Галецький утримував єврейську школу, куди збиралися євреї для молитви. Одягали на себе чорні довгі ризи, на праву руку ремінь на лоб і на долоню накладали чорну кулю з невідомого матеріалу ( мабуть якась релігійна єврейська атрибутика) і починали голосно  молитись на своїй мові. Для нас дітей це здавалося дуже страшним і незрозумілим. Розмовляли з нами на нашій  українській  мові.  Деякі  єврейки  ходили допомагати жати жито до селян. До нас також приходили. Коли німці прийшли у село то стали переслідувати євреїв.  Молодші утікали а малих і старих розстрілювали біля ями: кого поранено, кого убито всіх засипали землею. Казали люди що земля стогнала і здригалася. На війну йшли всі, чи то пан, чи єврей, чи мужик, кого мобілізували той і йшов. Були євреї і у партизанах. Ховалися бідні, щоб не вбили. Як і сьогодні утікають з Донецька і Луганська. Знущалися німці, а сьогодні вони наші друзі. Так і треба бути друзями, не треба ворогувати.» Особливо жорстоко німці і поліцаї   відносилися до людей єврейської національності. Юшкевич Матрона Андріївна (1928 р.н.) стала свідком страшної сцени:-  «Поліцаї зловили  у селі жінку  єврейської нації. Вона була вагітна. Фашисти вчинили  над невинною жінкою розправу. Вони обложили  її соломою  і підпалили, коли солома згоріла, жінка була ще жива.  Шкіра в цієї жінки,  як ви розумієте,  також  підгоріла. Їм цього було мало, і вони почали здирати з неї ножами підгорілу шкіру. Люди за декілька кілометрів чули, як вона кричала від болю». Цей випадок стався не в Сварицевичах. Син Матрони Андріївни був у партизанах, і вона змушена була міняти  місце проживання, де саме, вона вже не пам’ятає.

Спогади Легкого Івана Костянтиновича (1930р.н.): - «Десь у кінці літа, під осінь, євреїв з нашого села  повели до села Серники, там було єврейське містечко. По дорозі вдалось втекти Янкелю, Морші, Лейзору, ще десь чотирьом чоловікам. Вони пішли до партизан - місюринців. Усіх євреїв  назбиралося у загоні  до 80 чоловік, там були жінки і діти – всі ті, кому вдалося втекти від смерті. Поробили свої землянки не далеко від партизанських. Вони  щовечора приходили в село просити хліба і продуктів». Спогади  Чудінович  Марти Сергіївни: - «Був такий випадок, коли над нашим селом підбили радянський літак. Один з пілотів спустився на парашуті.  Він  хотів добратися до Висоцька. Його побачили місцеві жителі – Полюхович Федір з братами, Іванцік, Шверчук. Один з них сів на човен і поплив, щоб дати звістку  поліції, другий підійшов – запропонував свою допомогу (перевезти через  річку Стубло). Коли вони підпливали до берега, парашутист щось помітив,  хотів витягти пістолет,  але отримав удар веслом по голові. Він втратив свідомість. Заволокли його в льох.   Уранці  з Висоцька приїхало машиною ще  шість   поліцаїв. Льотчика повели через все село  на собаче кладовище.  На цей самосуд зібралося багато селян. Там євреї  за  наказом  поліції  викопали ямку. Всі поліцаї разом вистрелили в груди парашутиста - легені вилетіли.  Поліцаї примусили євреїв закопати парашутиста і танцювати на його могилі,приспівуючи: «Через нас війна». Потім вони отримали наказ принести горілки і харчі. Поліцаї напились, наїлись, свої залишились, а висоцькі  повернулись назад.  Пізніше євреї, які  пішли в партизани, вбили   коменданта поліції, який влаштував цей самосуд , а дочок заставили танцювати  біля вбитого батька».  В Інтернеті ми знайшли спогади наших земляків-євреїв, яким вдалося уникнути німецької розправи у  Серниках і стати партизанами  місюринського загону. Вони добрими словами згадують самого очільника партизанського загону імені Ворошилова Місюру М.Й., тому що командири інших партизанських загонів не хотіли  мати цивільний табір і єврейських жінок, дітей, стариків до себе не приймали.   Тоді євреї  утворили  свій табір на який  стали нападати німецькі поліцаї і націоналісти,  захищатися їм  було нічим.  Після цього Місюра М.Й. дозволив, поселитися  їм недалеко від свого загону і дбав про цивільний табір.  До якого приходили євреї з  Дубровиці, з Пінська (Білорусія), з  навколишніх сіл.    Своїм героїзмом відзначилися партизани -євреї:  Нахман Зильберфарб і Пурим із Серник,  Голда  з Пінська, яка витягувала поранених під сильним обстрілом,  всі вони отримали нагороди. Тих, кому не вдалось втекти,  німці загнали у єврейське гетто у с. Серники Зарічненського району, яке до війни було єврейським містечком. Там над ними вчинили страшну розправу.  За польським переписом у 1921 році в Серниках проживало 1987 євреїв. Тільки в урочищі Шуміль загинуло – 800 чоловік  скільки ще загинуло невідомо.

Згадує Островська Марія Федорівна (1910 р.н.).:-  «За кожен день свого життя євреї платили, наприклад, за сьогоднішній день потрібно здати стільки  золота, на завтра - нова ціна.  Коли перестали платити, заставили  їх  викопати велику яму. Потім  євреїв  ставили перед ямою і розстрілювали.  Падали в яму  вбиті, поранені. Після цього яму засипали. Все це робили поліцаї на чолі із серницьким комендантом . Німці тільки спостерігали за цим дійствам. Три дні ще земля „стогнала”, і кров виступила поверх ґрунту, стікала струмочками.  Так жорстоко розправились німці і поліцаї з мирним  єврейським населенням

СВАРИЦЕВИЦЬКІ ЄВРЕЇ, РОЗТРІЛЯНІ НІМЦЯМИ:

 

 

 

 

 

Створений даний краєзнавчий матеріал на спогадах свідків тих подій буде слугувати  не тільки для зберігання пам'яті про Голокост, а й спонукати майбутні покоління прагнути до того, щоб світ ніколи більше не допустив повторення цієї жахливої сторінки історії. Важливим для цього є усвідомлення багатоманітності світу, визнання людини, її прав і свобод найвищими цінностями. Тому необхідно бути толерантними, сприймати людей іншоїнаціональності, їхні погляди, звичаї, традиції такими, якими вони є, будувати відносини на основі співробітництва та взаєморозуміння.

 

 

 

 

Останнє оновлення на П'ятниця, 09 лютого 2018, 14:29
 

Коментарі  

 
0 #7 Михайло 08.05.2019 13:42
Шановні, спогади Чудінович Марти Сергіївни: - «Був такий випадок, коли над нашим селом підбили радянський літак. Один з пілотів спустився на парашуті... Він хотів добратися до Висоцька. Його повели через все село на собаче кладовище, де розстріляли.
Що було далі. Коли прах був перепохован, яке його ПІБ...
Прошу повідомити по e-mail:
З повагою
Михайло
Цитувати
 
 
0 #6 profile6797 28.10.2018 09:53
Need cheap hosting? Try webhosting1st, just $10 for an year.

http://dfg-hamm.de/bilder/albums/userpics/10150/website-hosting-62007.jpg
Цитувати
 
 
0 #5 AVathSheft 20.08.2018 10:47
Pression arterielle est comment robuste votre sang pousse contre les parois de vos arteres lorsque votre coeur determination pompe le sang. Arteres sont les tubes qui transportent perseverent b gerer offre sang loin de votre coeur. Chaque set votre coeur bat, il pompe le sang par de vos arteres a la reste de votre corps.
https://www.cialispascherfr24.com/acheter-cialis-pfizer-pharmacie/
Цитувати
 
 
0 #4 Henrycef 25.07.2018 10:56
Привет всем участникам! Класный у вас сайт!
Что думаете по этим новостям?:
http://enewz.ru/news/18621-obama-ne-nameren-izvinyatsya-za-atomnye-bombardirovki-pered-yaponcami.html Обама не намерен извиняться за атомные бомбардировки перед японцами
http://enewz.ru/news/11983-sovetnik-poroshenko-ne-nado-dumat-chto-rossiyskaya-ekonomika-skoro-ruhnet.html
http://enewz.ru/news/8885-opasnye-vyhodnye-aleksandr-zubchenko.html
Ещё много всего по теме нашел тут: http://enewz.ru/
Цитувати
 
 
+1 #3 CameronCob 11.07.2018 03:48
Привет всем участникам форума! прикольный у вас сайт!
Нашел обширную базу кино: детективы слушать бесплатно в хорошем качестве http://kinofly.net/
Тут: смотреть аниме лучшая в мире первая любовь http://kinofly.net/anime/ список 2017
Здесь: лучшие боевики 2018 онлайне хорошем качестве боевики бесплатно онлайн в хорошем качестве список 2018
Тут: фильм детективы россия бесплатно хорошего качества 2017 в хорошем качестве лучшие детективы список 2017
Тут: http://kinofly.net/news/7129-film-trudno-byt-bogom-poluchil-sem-premiy-nika.html Фильм «Трудно быть Богом» получил семь премий «Ника»
Здесь: http://kinofly.net/news/4844-v-seriale-po-motivam-krika-poyavitsya-novaya-maska.html
Цитувати
 
 
0 #2 Marvinspate 23.06.2018 12:18
Здравствуйте!
Нашел интересные новости на этом сайте: http://hellbro.ru :
http://hellbro.ru/foto-prikoly-interesnoe/5703-bogatye-detki-dubaya.html Богатые детки Дубая
Малоизвестные чудеса истории (11 фото)
http://hellbro.ru/foto-prikoly-interesnoe/6233-kakimi-sovetami-polzovalis-na-rusi.html
Цитувати
 
 
0 #1 Doktor Klaus 03.03.2018 10:37
Щиро дякую за Ваш допис. Натрапив на нього майже випадково-побічно, перевіряючи в Інтернетрях інформацію про с. Сварицевичі, що фіґурує в іншій публікації на нашому сайті krovbrata.blogspot.com. Буду радий розмістити на ньому й наведені Вами спогади односельців про Голокост (звісно, з відповідним посиланням на Ваш сайт як джерело).

З повагою,
Др. К.
Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити