Останнє оновлення на Неділя, 07 листопада 2021, 23:11
Лелека селиться біля добрих людей, а зозуля кує – щасливу долю роздає
Четвер, 08 квітня 2021, 11:32
Краєзнавчий нарис
Першою ознакою початку весни був приліт з теплих країв вівсянок. Саме на свято Обертіння (9 березня) прилітають перші птахи з вирію і шукають собі місця для гнізд. Старші люди кажуть, що на Обертіння птиця повертається до гнізда, діти – до хліба, чоловіки до жінок та роботи. Спів вівсянки: «Діду, діду, сій ячмінь» кликав селянина в поле. Наші бабусі розповідають, що в день Сорока Святих Мучеників (22 березня) сорока кладе на своє гніздо сорок прутиків, прилітають з вирію сорок жайворонків, а господині варили сорок вареників і роздавали їх дітям, щоб ті їли їх натщесерце – «щоб птиця водилася». Також цього дня випікали обрядові «жайворонки», з якими діти ходили по хатах і славили прихід весни:
Чом ти, жайворонку, рано з вирію вилетів:
Іще по гороньках сніженьки лежали,
Іще по долинах криженьки стояли?
-Не сам же я вийшов. Бо мене послав,
З правої рученьки ключики давав
З правої рученьки літо відмикати,
З лівої рученьки зиму замикати.
Я тії сніги ніжками потопчу,
Я тії криги крильцями поб’ю
І кубелечко я собі зів’ю,
І в кубелечку діток наведу
Сварицевицькі жінки коли в перше побачать приліт журавлів з радістю гукали «веселики прилетіли». Веселики, тому що своїм журавлиним окликом в блакитному небі, з радість сповіщають про повернення до рідної землі та приносять веселість з приходом весни.
Останнє оновлення на Неділя, 11 квітня 2021, 15:04
"Полоскозуб" у Сварицевичах
Середа, 17 березня 2021, 16:27
Пол Проєкт "Сварицевичі вражають"
Де Масниця, де Запусти, де Колодій чи Бабське свято , а в Сварицевичах «Полоскозуб
Полоскозуб – це своєрідний обряд, який знаменує початок Великоднього посту. Цей обряд народився і побутує тільки у селі Сварицевичі і є самобутнім елементом святкових обрядодійств сварицевичан. Шкода, що в жодній етнографічній літературі не можна зустріти його опису. Старожили зазначають, що “...обрад Полоскозуб не має сталої дати, в основному він припадає на 6 чи 7 неділю посля Роздва – наконці лютого або і в березні…”. “До гетого дньи ще їдять скромнину, а вже в гетой день полощуть зуби од всякої скромнини, бо почавса Виликодний піст”. В наш час його здебільшого святкують у неділю на передодні Великого посту. На таке святкування вплинув час і церковні канони. Зранку на Полоскозуба в багатьох сварицевицьких домівках йде приготування до зустрічі “онуків”. Це клопочуться у своїй господі “бабка” з “дідком”. Центральною особою цього свята є «бабка», яку брала подружня пара при народжені дитини, які після цього нарікалися «внучками». Невідомо з якого часу виник у Сварицевичах звичай брати званих “бабку” з “дідком” при народженні дитини у молодої пари. Напевно, це ведеться ще з тих часів, коли в селі роди приймала одна жінка, яку називали “баба-повитуха”.
Різдвяно - новорічна обрядовість жителів села Сварицевичі
Середа, 06 січня 2021, 09:58
Різдвяно - новорічна обрядовість жителів села Сварицевичі
Проєкт "Сварицевичі вражають"
З давніх часів корінні жителі села Сварицевичі формували та розвивали особисту етнічну культуру, яка достатньо добре збереглася до нашого часу у матеріальних та духовних пам’ятках. Характерною ж рисою місцевої автентичної культури, є те, що вона зберегла чимало архаїчних елементів, що свідчить про багатовіковий консерватизм села. Достатньо хоча б згадати про унікальність обрядодійств упродовж календарного циклу. Календарні звичаї та обряди безпосередньо пов’язані з природою, хліборобськими заняттями, сподіванками на щедрий врожай і статки, родинну злагоду. До кожної пори року були свої дійства, які були тісно пов’язані з солярною символікою та культом предків з одного боку, і з християнським віровченням – з другого. Ряд елементів святкового циклу народилися і побутують саме у селі Сварицевичі. Різдвяно – новорічні свята у Сварицевичах мають свій неповторний колорит і особливу святковість.
прилітають перші птахи з вирію і шукають собі місця для гнізд. Старші люди кажуть, що на Обертіння птиця повертається до гнізда, діти – до хліба, чоловіки до жінок та роботи. Спів вівсянки: «Діду, діду, сій ячмінь» кликав селянина в поле. Наші бабусі розповідають, що в день Сорока Святих Мучеників (22 березня) сорока кладе на своє гніздо сорок прутиків, прилітають з вирію сорок жайворонків, а господині варили сорок вареників і роздавали їх дітям, щоб ті їли їх натщесерце – «щоб птиця водилася». Також цього дня випікали обрядові «жайворонки», з якими діти ходили по хатах і славили прихід весни:
З давніх часів корінні жителі села Сварицевичі формували та розвивали особисту етнічну культуру, яка достатньо добре збереглася до нашого часу у матеріальних та духовних пам’ятках. Характерною ж рисою місцевої автентичної культури, є те, що вона зберегла чимало архаїчних елементів, що свідчить про багатовіковий консерватизм села. Достатньо хоча б згадати про унікальність обрядодійств упродовж календарного циклу. Календарні звичаї та обряди безпосередньо пов’язані з природою, хліборобськими заняттями, сподіванками на щедрий врожай і статки, родинну злагоду. До кожної пори року були свої дійства, які були тісно пов’язані з солярною символікою та культом предків з одного боку, і з християнським віровченням – з другого. Ряд елементів святкового циклу народилися і побутують саме у селі Сварицевичі. Різдвяно – новорічні свята у Сварицевичах мають свій неповторний колорит і особливу святковість.